Гідророзподільники РХ20 44, РХ 204430000, РХ 20 44 30000

Габаритні та приєднувальні розміри РХ 20

Характеристики гідророзподільників РХ20 і Р203

Конструкція та принцип дії розподілювачів РХ20 (на прикладі РХ20 44 30000)

     Електричне керування в гідророзподільниках РХ-20 застосовується за умовних проходів Dy <10 мм, позаяк у керівних електромагнітних переважно обмежені тягове зусилля й хід. Для великих умовних проходів, такі гідророзподільники РХ-20 роблять двоступеневими, причому перша зі ступенів є гідравлічним пристроєм попереднього посилення потужності вхідного керівного сигналу. Ці гідророзподільники називаються ще гідророзподільниками з електрогідравлічним керуванням, а якщо гідророзподільник дроселювальний — електрогідравлічними підсилювачами (ЕГУ). Для такого пристрою вхідним є електричний сигнал, а вихідним — певний потік робочої рідини з параметром (витрата або тиском), пропорційним потужності вхідного сигналу. Напрямок потоку і знак перепаду тиску водночас відповідають знаку вхідного електричного сигналу.
    ЕГУ складається з електромеханічного перетворювача, у якому електричний сигнал перетворюється на деяке механічне переміщення (поворот вала або переміщення штовхача електромагнітного) і гідравлічного підсилювача потужності.
      На рис. 4, а як приклад зображений двоступеневий гідророзподільник РХ20, до складу якого входять два золотисті гідророзподільники: розподілювач першого ступеня, що складається з корпусу 2, золотника 1 і двох центрувальних пружин 3, с керуванням від двох електромагнітних електромагнітних сил ЕМ1 і ЕМ2; гідророзподільник другий щабель, що складається з корпусу 4, золотушнику 5 і двох обертальних пружин 6, з гідравлічним керуванням. Гідророзподільник має приєднувальні отвори Р, Т, В. Торцеві порожнини розподільника другого ступеня з'єднані з вихідними отворами розподілювача першого ступеня каналами Х і Y.
    Якщо немає електричного керівного сигналу, золотники обох розподілювачів під дією пружин перебувають у середніх (нейтральних) позиціях. Водночас золотник 1 з'єднує торцеві порожнини розподільника другий щабель зі зливом, а золотник 5 перекриває всі прохідні перерізи (см. рис. 4, а, б).
    Під час надходження сигналу, наприклад, на електромагнітний ЕМ1, золотник 1 зміщується до упору вправо, тобто розподільник першого ступеня перемикається в позицію I (см. рис. 4, б). Водночас за каналом X потік рідини під тиском надходить у ліву торцеву порожнину гідророзподільника другого ступеня, а його права торцева порожнина через канал Y з'єднується зі зливом. На торцях золотника 5 виникає перепад тиску, під дією якого він зміщується вправо, тобто основний гідророзподільник перемикається в позицію I. Водночас з'єднуються гідролінії Р з А і В з Т. У разі надходження керівного сигналу на вхід електромагнітна ЕМ2 золотники 7 і 5 переміщаються вліво, тобто гідророзподільник перемикається в позицію II. Водночас з'єднуються гідролінії Р з В і А з Т.

Схеми розподілу робочої рідини розподілювачів РХ20

Гідророзподільник РХ2044

Гідророзподільник РХ2064

Гідророзподільник РХ2034

Гідророзподільник РХ20574А

       Приклад умовного позначення гідравлічного золотникового розподільника, зі схемою розподілу 44, керованого електромагнітними від мережі 24 В постійного струму, для роботи в помірному кліматі:
     - Гідророзподільник РХ 204430000 -24.

Див. також:
      • Гідророзподільники РХ10 (РХ10.44, РХ10.34, РХ10.24, РХ10.14, РХ10.574А ОФ, РХ10.574)